- відрізнити
- матем. отлича́ть
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
Українсько-російський політехнічний словник. 2013.
вирізнити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вирізнити — див. вирізняти … Український тлумачний словник
відрізнити — див. відрізняти … Український тлумачний словник
зазалізнити — ню/, ни/ш, док., зазалі/знювати, юю, юєш, недок. Покрити шаром заліза (напр., керамічні вироби) … Український тлумачний словник
залізнити — ню/, ни/ш, недок. Покривати шаром заліза (напр., керамічні матеріали) … Український тлумачний словник
знезалізнити — ню, ниш, док., знезалі/знювати, юю, юєш, недок. Видалити залізо з чого небудь … Український тлумачний словник
опізнити — опізню/, опі/зниш, док., перех., заст. Бути причиною запізнення чого небудь; затримати (у 2 знач.) … Український тлумачний словник
порізнити — ню/, ни/ш, док., перех. Відокремити одне від одного, поселити окремо; розділити. || Викликати ворожнечу, чвари між ким небудь; роз єднати … Український тлумачний словник
припізнити — пізню/, пі/зниш, док., перех., рідко. Затримати виконання або здійснення чого небудь; відтягти … Український тлумачний словник
різнити — ню/, ни/ш, недок., розм. 1) перех. Робити різницю між ким , чим небудь; відрізняти одне від одного. 2) перех. Викликаючи ворожнечу, чвари між ким небудь, роз єднувати. 3) неперех., рідко. Те саме, що різнитися 1). 4) неперех., рідко. Розходитися… … Український тлумачний словник
розрізнити — I див. розрізнювати I. II див. розрізняти I … Український тлумачний словник